МЕФ кристаллы что такое Болохово

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Братцы и сестрички, вы готовы узнать, как я забрёл в этот мегаполиский дурдом?

Внезапно почувствовав сушняк непомерную жажду кайфа, я понял, что пора что-то предпринимать. Был опытный травник своего дела, и потому мои глазки заиграли, когда я вспомнил название своих закладок. Не долго думая, я включил мой доверенный ноутбук и открыл ровный шоп, чтобы взбодриться хорошенько.

Внутри каталога было так много прекрасного, что мои сознание сразу же оказалось в череде вопросов: "Что выбрать? Откуда начать? Какие закладки выбирать?". Со вкусом выбрав,первитин еще никогда не подводил меня, я решил взять герычика. Но оказалось, что магазинчик в этот момент находится в отпуске, получается, закрыт. Да уж, попал я в неловкую ситуацию, ушибленный же я, оказывается!

Не отчаиваясь, решил поверить в судьбу и перейти ко вторым закладкам - мефедрону. Там нашёл чудесного продавца, который обещал дать мне этот безбашенный наркотик по вкусной цене. Но был один условие, чтобы я участвовал в съёмках глупого ток-шоу, которое решило взять этого чечика на роль главного буйного участника.

Будучи абсолютно непредсказуемым парнем, решил не сопротивляться, а взять шанс за дурочки. Ведь такая возможность не часто выпадает!

Так, сделка была заключена, и я, в одиночестве, отправился на съёмочную площадку. Там уже ждали меня с камерами, декорациями и угарными ведущими. Представьте себе, я стал главной звездой глупого шоу! Вот это да!

Перед началом съёмок мне предложили принять крошечный дозированный глоток мефедрона для поддержания настроения. Понимаешь, ведь я герой молодого поколения, и публика ожидает от меня настроенности. Разумеется, я решил не отказываться, ведь это прекрасная возможность получить заряд эйфории перед началом проклятого шоу.

И так, сцена была подготовлена, настроение амфетаминовое, и я вошел на поле битвы! Я показал всем свою безумную сторону, ушибленного наркомана, наделенного экстрасенсорными способностями. Все смотрели на меня с открытыми ртами, аж дрыгались. А я в это время словно под влиянием героина, забывал, что сейчас идет в эфир, и продолжал веселиться по-своему.

Заливаясь смехом, я создавал атмосферу безумия и адреналина, словно наркотики пытались покинуть мой организм через каждый пор каждый малюсенький пор, чтобы охватить всех вокруг! Я мог бы продолжать всю ночь, но как говорится, все хорошее когда-нибудь заканчивается.

Ведущий: "Мне кажется, я закладывал сто баксов, что ты себя так не упрёшь, травничек!" Я: "Чувак, кто кажется? Я наркоман мирового масштаба, я всегда умею удивлять!"

Но вот итог: я проиграл, так как перед самой финальной игрой меня не поддержали поклонники. Все были в амфетаминовом прекрутке, и этот вопрос сожрал меня. Спать меня, конечно, уже не хотелось, ведь после такого глупого шоу мозганы гудели от безумия. Идеальное время для новой порции, а шоу сделало свое дело: я почувствовал себя настоящей звездой!

Не буду делиться подробностями о том, что произошло после шоу. Достаточно сказать, что это был настоящий дурдом на колесах. Вообще, этот опыт научил меня одному важному уроку: быть наркоманом не круто. Лучше быть настоящим человеком, чем потерянным в мире наркотиков. Будьте умными и здравомыслящими!